В Україні руйнуються історичні пам'ятки через неквапливість мерій та Мінкульту - експерт
В Українській асоціації девелоперів розповіли Інформатору, як через недбалість Міністерства культури та місцевої влади не захищають старовинні будівлі, дуже актуальна ця проблема для Києва
Голова правління Української асоціації девелоперів Євген Фаворов пояснив інформатору, як через некомпетентність чиновників Мінкульту та мерій міст руйнуються пам'ятки архітектури. Зокрема, під час повномасштабної війни України з Росією у Києві чимало старовинних будівель зазнали шкоди через плани забудувати їх, що робилося без заборон від підлеглих Кличка. При цьому частина історичних будівель не зареєстровані як пам'ятки у Мінкульті України, відповідно не захищені законом.
Як у коментарі Інформатору зазначив голова правління Української асоціації девелоперів Євген Фаворов, мало не найбільше розвитку житлового будівництва зараз заважає відсутність актуальної та якісної містобудівної документації. В багатьох містах немає генеральних планів, детальних планів територій. Серед ухвалених документів є чимало застарілих, які просто не можуть ефективно використовуватися, а розробка нових документів нерідко «буксує».
В рамках багатьох наявних генпланів також не встановлені чіткі правила забудови історичних зон. А історико-архітектурні опорні плани, що включають деталі щодо об'єктів культурної спадщини, поки затверджені лише у 20% відповідних населених пунктів. Це значно гальмує можливість реалізації нових будівельних проєктів.
"Ґрунтовною проблемою також залишається неправомірність окремих практик, які застосовуються щодо девелоперів житла. Приміром, місцева влада часом маніпулює процесом видачі містобудівних умов та обмежень. Містобудівельні умови та обмеження містять дані, зазначені у раніше затвердженій містобудівній документації: генеральному плані, плані зонування, детальних планах територій тощо. Тобто мають слугувати просто випискою з неї. Водночас мерії міст можуть у ручному режимі встановлювати містобудівну функцію земельної ділянки і допустиме будівництво на ній. На сьогодні вже активно ведеться робота з автоматизації процесу та усунення особистої взаємодії між бізнесом та чиновником", - зазначає Євген Фаворов.
Як це працює, можна побачити на прикладі роботи Державної інспекції архітектури та містобудування, де усунення чиновників від ухвалення рішень і відповідна автоматизація видачі будівельної документації через Єдину державну систему у сфері будівництва дали дуже позитивний ефект. Знизилася можливість корупційних дій, істотно пришвидшилося опрацювання документів.
"Девелоперський бізнес найбільше страждає від неврегульованості відносин в різних напрямках, відсутності чітких і прозорих правил роботи, що мають захищати будівельників, які їх дотримуються. Зараз галузь живе в ситуації невизначеності, в умовах наявних колізій або прогалин в законодавстві та непрозорості багатьох процесів, що створює високі корупційні та інші ризики. Численні зловживання породжує відсутність нормативних актів, які б чітко регулювали процес визначення меж та режимів використання об’єктів охорони культурної спадщини", - розповідає голова правління Української асоціації девелоперів
Непоодинокі випадки, коли будівлі, вже залучені в інвестиційні проєкти девелоперів, і які на момент початку будівництва не мали жодного статусу, раптово класифікуються як нещодавно виявлені об’єкти культурної спадщини, що призводить до зупинки робіт і відповідних економічних збитків. Схожа проблема існує щодо створення природно-заповідних фондів на землях, вже переданих у власність або оренду для будівництва житла. В УАД наполягають, що будь-які рішення про надання нового статусу тим чи іншим територіям мають бути законними та належно обґрунтованими. А на практиці це часто відбувається з повним ігноруванням обґрунтування розмірів ділянок, їх невідповідністю земельному кадастру, нестикуваннями у площах, організацією природно-заповідного фонду без згоди осіб, яким належать відповідні землі тощо.
Додає проблем девелоперам ще й суспільна напруга, яка виникає через невизначеність з нормами законодавства та підзаконних актів. Чимало резонансних справ, пов'язаних з будівництвом, висвітлювалося у ЗМІ. Люди зазвичай не проти будівництва будинків, але засуджують, якщо це відбувається неподалік від їхнього дому.
"Біда в тому, що в результаті інтереси невеликої групи людей можуть призводити до зупинки або повного скасування будівельних проєктів. Під тиском громадськості органи влади, які ухвалювали відповідне рішення, нерідко самі ж його і скасовують. І це в умовах житлової кризи, що посилюється", - каже Євген Фаворов.
В Асоціації звернули увагу на звіт тимчасової контрольної комісії Київради з питань перевірки дотримання вимог природоохоронного законодавства на об’єктах природно-заповідного фонду столиці. У більшості випадків на такі зони не укладено передбаченого законодавством охоронного зобов’язання з їх балансоутримувачем. Це свідчить про те, що вони створюються формально, зазвичай з політичними цілями або для блокування певних проєктів. Чітко зазначено, що багато рішень щодо створення цих зон були прийняті у Київраді з порушенням процедур, що робить їх незаконними. Важливо відзначити, що ці факти підтверджуються самими депутатами у звіті комісії, а не спростовуються.
Руйнування історичних будівель у Києві
Гостинний двір (1809 року) на Контрактовій площі на Подолі у Києві хотіли перетворити на торговельний центр. Будівлю вже "розкрили" для реновації. Там мали провести консерваційні та реставраційні роботи за 33 млн грн. Однак на сьогодні вони проведені лише на половину та витрачено на це 9 млн грн. Роботи припинили, т.в.о. міністра культури Ростислав Карандєєв зазначив, що роботи мають завершити "після війни", а Київрада готова провести роботи своїм коштом, але якщо лише комплекс передадуть у власність Києву. У серпні 2011 року Гостинний двір було виведено з Державного реєстру пам'яток архітектури, а наступного року Київрада передала фірмі "Укрреставрація" в оренду на 5 років земельну ділянку під спорудою для проведення реконструкції.
У Києві з 2018 року намагаються зруйнувати садибу Зеленських (однопрізвищник Президента України), збудовану у 1890-ті роки. Тоді через розголос та громадський тиск роботи зупинили. На її місці хочуть звести ЖК "Turgenev". Влітку 2021 року садиба отримала статус цінної історичної забудови. Втім, з тої пори КМДА не вела активних дій з отримання нею повноцінного статусу пам'ятки. А вже у червні 2022 року садибу Зеленських знову оточили будівельним парканом. Врешті, врятувати будову вдалося і тоді, а суд заборонив будівництво. У грудні 2023 року знову почалися роботи на місці садиби. У 2024 році понад 6 тис. киян підписали петицію про збереження будівлі, однак підлеглі Віталія Кличка не поспішають надавати об'єкту охоронний статус.
З "Будинку з комахами" на вул. Володимирівський після руйнування хотіли створити бізнес-центр. Будівлю звели у 1893 році. А розбирати почали у 2023 році, роботи тривали без погодження з департаментом культурної спадщини КМДА та при тому, що Мінкульт вніс будівлю до Держреєстру нерухомих пам'яток України. Через розголос забудовник зголосився не знищувати будівлю. Втім вона вже суттєво пошкоджена.
Підписуйтесь на наш Telegram-канал, щоб не пропустити важливих новин. Підписатися на канал у Viber можна тут.
