Російський слід: ніхто точно не знає, з чого збудовані будинки в Україні та як їх правильно відновити
Президент Всеукраїнської спілки виробників будматеріалів Костянтин Салій розповів Інформатору, чому в Україні не впроваджуються такі технічні паспорти для будинків, як це робиться у країнах ЄС
В Україні технічні паспорти на будівлі зазвичай не містять інформації про використані будматеріали та їхнє походження. Це ускладнює роботи з ремонту та відновлення таких будинків, особливо після обстрілів. А ще до повномасштабної війни частину будматеріалів завозили в Україну з Росії, Придністров'я та Білорусі, що власники будівель не хотіли б повідомляти. Також існує проблема неможливості переробки будівельного сміття, яке виникло через руйнацію будинків під час війни. Про ці проблеми Інформатору розповів президент Всеукраїнської спілки виробників будматеріалів Костянтин Салій.
Технічний паспорт є одним з тих документів що постійно застосовується при реєстрації, зміні прав власності на об’єкт нерухомості (будівлю, споруду, житловий будинок). Також він є документом, що містить у собі основні характеристики, відомості, що характеризують об’єкт нерухомості та його складові. Для того, щоб провести технічну інвентаризацію та виготовити технічний паспорт особі потрібно звертається в місцеве державне чи приватне ліцензоване бюро технічної інвентаризації (БТІ). Техпаспорт на будинок містить в собі різноманітні дані, серед яких адреса будинку, ПІБ власників нерухомості, схематичний план земельної ділянки та план самого будинку. Він також містить експлікацію до плану, де вказано призначення кожного приміщення, а також додаткові відомості, як-от характеристики систем опалення та водопостачання, використовувані матеріали для даху та конструкції будівлі.
Технічний паспорт на об’єкт нерухомості має досить розповсюджену сферу використання. Його використовують практично при кожній дії з нерухомістю зі зміною її статусу. Документи, які потрібно буде подавати до БТІ для виготовлення технічного паспорта на об’єкт нерухомості, в першу чергу будуть залежати від типу об’єкта нерухомого майна. Орієнтовно їх перелік наступний:
- заява (документ складається безпосередньо в організації);
- паспорт та реєстраційний номер платника податків;
- документи про право власності на земельну ділянку (у випадку виготовлення технічного паспорта на приватний житловий будинок чи садовий будинок);
- документи що посвідчують право власності на об’єкт нерухомості;
- довідка про присвоєння поштової адреси;
- проєктна документація на будинок - якщо вона була розроблена.
Як розповідає президент Всеукраїнської спілки виробників будматеріалів Костянтин Салій, у нас відсутні в Єдиній державній електронній системі у сфері будівництва (ЄДЄСБ) паспорт кожного будинку. Він має бути, щоб з нього було зрозуміло, з яких будматеріалів будинок побудовано. Тоді, коли нараховується шкода від руйнувань, будівельники, і мери міст, і архітектори могли б знати, які матеріали потрібні конкретно та у якій кількості.
"Достукатися до законодавців практично неможливо. Вони вважають, що мають бути тільки паспорти БТІ, а з чого воно побудовано - це вже не так важливо. Хоча Європейський Союз якраз до цього йде. Вони хочуть знати, з чого конкретно побудовано кожен будинок. Це допомагає і у реставрації, і при ухваленні рішень про знесення, і у плануванні переробки будівельних матеріалів. Це дуже прикладна річ.
В Україні чомусь це не цікаво. Дуже часто до повномасштабної війни на будівельний майданчик потрапляли матеріали невідомого походження: з Білорусі, Росії, Придністров’я. І це, напевно, було не вигідно. Плюс наші виконроби любили трохи занизити якість матеріалів. Наприклад, перемішували цемент у низькій пропорції. Дуже багато було таких шахрайств. Я так розумію, що саме оця когорта не хоче, щоб кожен українець та кожне ОСББ мали паспорт свого будинку та знали з чого він зроблений, який у нього гарантійний термін конструкції та зовнішнього фасадного опорядження, коли його треба змінювати, обстежувати, і ліфти і все інше. ОСББ так могло б все знати: коли закладати гроші на ремонт, на термомоденрізацію, на заміну вікон", - обурюється Костянтин Салій.
В контексті цього експерт додає, що наразі актуальне питання переробки відходів руйнації. За його даними, Україна має понад 100 мільйонів кубометрів відходів руйнації. При цьому в Україні немає державних стандартів, які б регламентували, що робити з цими уламками.
Часто найцінніші матеріали на полігонах з будівельним сміттям просто розкрадаються. Він навів приклад, як у Київській області з майданчиків, куди вивозили будівельне сміття внаслідок російських прильотів, почали зникати найцінніші матеріали: метал, скло, бетонні рештки, мідь, алюміній. Натомість держава та ті, у кого були ці матеріали на балансі, втрачають.
При цьому якщо виробляти нові будматеріали з залишків того, що колись було будинками, то вони будуть на 20-30% дорожчі за звичайні матеріали. Але кудись це будівельне сміття потрібно буде подіти. І для екосистеми було б найкраще його переробити. Хоча без державної підтримки переробних підприємств таке малоймовірно.
"У нас є 114 державних стандартів, які були прийняті та гармонізовані з європейцями по Регламенту №305 щодо будівельної продукції. Але як вони були прийняті: переклали стандартну обкладинку (там може бути і 500 сторінок тексту). Виходить так, що жоден виробник не може зараз скористатися нібито діючим стандартом. Тому що англійська та українська технологічні термінології іноді різняться дуже сильно. Виходить, що якщо хтось почне працювати та самотужки без затвердження зробить переклад, він може отримати навіть кримінальне провадження, якщо щось трапиться з цими матеріалами. Нас в першу чергу турбує відсутність європейських гармонізованих стандатрів.
Ми ж розуміємо, що можна виробляти понад 30 різновидів будматеріалів або з дуже значним вмістом переробленої вторсировини, або повністю з неї виготовлених. Скло, приміром, повністю може бути перероблене. Вапно – так само може бути перероблене на гіпсокартон. Базальтову вату можна використати на нові листи (у певній пропорції). Старий бетон може бути наповнювачем для нових виробів. Наприклад, до 30% битої цегли додають у бокові (не несучі) панелі. В Австрії є програма, згідно з якою до 90% бетону переробляють і використовують при виготовленні нових матеріалів.", - каже президент спілки виробників будматеріалів.
В Мінфіні розповіли, чому заборонили Києву будувати укріплення у Чернігові
Міністерство фінансів України заборонило мерії Києва витрачати гроші на будівництво оборонних споруд у Чернігові. А мерії міста Бровари на Київщині заборонили виділяти гроші на фортифікаційні споруди у місті Білопілля Сумської області. Проте у Мінфіні порадили місцевим радам перерахувати гроші Кабміну, якщо вони хочуть допомогти з будівництвом укріплень в інших регіонах.
У відомстві зазначають, що законами України «Про місцеве самоврядування в Україні», «Про основи національного спротиву» передбачено, що до повноважень виконавчих органів міських рад у галузі оборонної роботи належать "організація й участь у здійсненні заходів і виконанні завдань територіальної оборони на відповідній території та забезпечення належного фінансування заходів територіальної оборони місцевого значення". А у Бюджетному кодексі України записано, що до видатків, які можуть здійснюватися з усіх місцевих бюджетів, належать видатки на заходи і роботи з територіальної оборони та мобілізаційної підготовки місцевого значення. Тобто це означає, що громади (у т.ч. Київ та Бровари) можуть фінансувати будівництво укріплень лише на своїй території, а в іншій області подібне фінансувати забороняється.
Підписуйтесь на наш Telegram-канал, щоб не пропустити важливих новин. Підписатися на канал у Viber можна тут.
