30% молочної продукції в Україні - це фальсифікат: подробиці від Спілки молочних підприємств України

Читать на русском

Виконавчий директор Спілки молочних підприємств України Арсен Дідур розповів Інформатору про проблему підробної та неякісної молочної продукції в Україні, яка створює ризики для здоров’я людей та шкодить економіці

Читать на русском
Арсен Дідур, молоко, молочна продукція
Арсен Дідур, виконавчий директор Спілки молочних підприємств України

Виконавчий директор Спілки молочних підприємств України Арсен Дідур розповів Інформатору про проблему підробної та неякісної молочної продукції в Україні, яка створює ризики для здоров’я людей та шкодить економіці

У розмові з Інформатором виконавчий директор Спілки молочних підприємств України (СМПУ) Арсен Дідур звернув увагу на те, що в Україні є велика кількість підробної молочної продукції: в першу чергу це масло, м’які сири та сирні продукти. Її реалізують здебільшого на ринках або у невеликих магазинах, які не належать до крупних мереж. При цьому, на думку експерта, держава може вплинути на цю проблему з молочними продуктами та розв’язати її.

“Нашій галузі зараз заважає велика доля фальсифікату молочних продуктів і невідповідність якості сировини. Відсутня і простежуваність, яку Європа вимагає від нас. Це в господарствах населення. Перше - це повинна бути затверджена стратегія розвитку молочного тваринництва в державі. Друге - це повинна більш вимогливо держава має сформувати з господарств населення якісь малі та середні сімейні ферми та забезпечити їх обладнанням. У держави є всі можливості, як Держпродспоживслужба, так і поліція, щоб явище фальсифікату побороти. Фальсифікація доходить вже до 30%. Ще й бюджет втрачає на цьому. Такі реалії, що закриваються очі на ці питання, ставлять більшість підприємств у нерівні умови конкуренції”, - підкреслює виконавчий директор Спілки молочних підприємств України Арсен Дідур.

Цей фальсифікат потрапляє на ринок у вигляді готової продукції: пачки, коробки, пакету, пляшки. Як правило, основна доля фальсифікату - це масло, сири (де під виглядом сиру продається сирний продукт з додаванням жирів), велику долі займають м’які сири (“твороги”). Такі продукти здебільшого продаються на ринках та невеликих торгових точках. На думку Арсена Дідура, замість підвищення податків державі краще звернути увагу на такий тіньовий сектор.

“Ми просили зняти заборону на перевірку підприємств з точки зору експлуатаційних дозволів. Щоб з’ясувати, де та що це виробляється. Є близько 1,5 тис. експлуатаційних дозволів, а у нас, за нашими даними працюючих заводів близько 150 (не включаючи крафтові виробництва). А дозволів вдесятеро більше. Хтось використовує ці “потужності”, які легалізовані та на яких нічого не виробляється, а виробляють не зрозуміло де, і це наповнює ринки, маленьку роздрібну торгівлю. По-перше, це є небезпечно. По-друге, це веде до закриття багатьох підприємств, які могли б працювати, але не витримують таку викривлену конкуренцію”, - розповідає Арсен Дідур.

На думку представників Спілки молочних підприємств України, всередині країни потрібно збільшити споживання аграрної сировини. Це зменшить залежність від логістичних коридорів експорту цієї сировини та нагальних проблем, які створюють польські фермери та перевізники й незадоволені громадяни інших сусідніх держав.

Один з варіантів - це збільшення тваринництва. Підтримка тваринництва для збільшення виробництва молочної сировини була б гарною ідеєю держави. За словами Арсена Дідура, Міністерство аграрної політики та продовольства України напрацьовує декілька варіантів, є робочі групи, розробляється концепція стратегії розвитку тваринництва (не тільки молочного).

Але потрібно визначитися, які ферми будуть мати державну підтримку за збільшення поголів’я. У СМПУ пропонують 200 голів та більше. Проблема сировини дуже суттєва для української молочної переробки, проблема відсутності сировини і по якості по об’єму. Це питання постійно підіймається представниками галузі. Вони наголошують, що у держави має бути напрацьоване своє бачення, якщо її керівництво хоче, щоб Україна виробляла власні молочні продукти.

“Подивімося на те, що було на початку повномасштабної війни. Весь імпорт “як корова язиком злизала” - його не стало. Заводи, які належать іноземним компаніям (такі як Danone), через турботу про безпеку працівників, були закриті. Імпорт взагалі не пішов. Як з’ясувалося, навіть у тому стані, в якому знаходиться молочна переробка, вона повністю забезпечила всю потребу по основних видах молочних продуктів.

Тому якщо держава буде сигналізувати та показувати якісь кроки, що молочні підприємства потрібні, то ми зможемо пройти цей непростий період. Навіть за 2022-2024 рік різко десь на 15% зменшилося поголів’я у населення, але при цьому додалося 4% поголів’я у промислових виробників та зросла ефективність виробництва. Зараз у нас в Україні поголів’я 1,3 млн стада в Україні. З них 400 тисяч - це промислово виробництво та 900 тисяч - поголів’я населення. З них майже порівну виробляється 7 млн тонн (доля населення трохи вища). Але реальної статистики ми не бачимо. У промисловості 3,2 млн тонн йдуть повністю на промислове виробництво. Тобто ті, що у населення, не оподатковуються належним чином.

Світова практика - це зазвичай 10% для власного споживання у населення від загального виробництва. Тобто хтось тримає корову, 10% молока сам випиває, 90% продає. У нас промислове виробництво не дотягує до 50%, а де інше - не зрозуміло. Тоді воно, можливо, десь виробляється поза оподаткуванням. Тобто ось і резерви для держави. Під виглядом того, щоб не втручатися у бізнес, у нього все одно втручаються. А коли потрібно навести порядок та прибрати такі речі, то прикриваються тим, що держава не хоче втручатися”, - розповідає виконавчий директор Спілки молочних підприємств України.

Арсен Дідур додає, що залежність від імпорту у питаннях постачання молочних продуктів - небажана ситуація. Бізнес готовий збільшувати поголів’я, але для цього потребує допомоги від держави. Якщо коровомісце коштує близько 3 тис. євро, то бізнес готовий вкласти 50%. А інше могла б дати держава або забезпечити бізнес кредитами з пільговими відсотками. В умовах війни, за словами виконавчого директора СМПУ, бізнес готовий вкладатися в те, що дає окупність протягом 3-4 років. А окупність ферми складає 7-8 років. Цю різницю могла б взяти на себе держава та надати фінансову підтримку.

Ціни на молоко можуть значно зрости

Щоб розуміти, чи подорожчає молочна продукція, то потрібно моніторити ціни на сировину. За словами Арсена Дідура, у собівартості продукції сировина складає 70%. Основною сировиною у цьому випадку є незбиране коров’яче молоко. Ще 10% вартості складає енергетика. Все інше - упаковка, заробітна плата, маржа переробного підприємства. А от торговельні мережі можуть додатково націнити товар до 40% порівняно з тим, за яку вартість купують у виробника. 

Арсен Дідур не вбачає значного подорожчання молока до вересня. Втім, більш песимістичний голова ради директорів Спілки молочних підприємств України Вадим Чагаровський. За його словами, спочатку подорожчання молочної продукції сягне 10%. А до осені може подорожчати на 25-30%. Причиною називає подорожчання електроенергії. А виконавчий директор Економічного дискусійного клубу Олег Пендзин прогнозував подорожчання м'ясо-молочної продукції влітку на 4-5%. 

Підписуйтесь на наш Telegram-канал, щоб не пропустити важливих новин. Підписатися на канал у Viber можна тут.

ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ:

Ми використовуємо файли cookie, щоб забезпечити належну роботу сайту, а вміст та реклама відповідали Вашим інтересам.