Дефолт в Україні: наскільки він реальний і чому українців чекає податкова пастка

17 червня стало відомо, що Україна не змогла домовитися з власниками облігацій про реструктуризацію боргу на 20 млрд. Утримувачі єврооблігацій мають намір вимагати виплат від України. Недосягнення нової угоди може загрожувати дефолтом за цими зобов’язаннями. Наскільки реальна загроза дефолту і що буде, якщо вдасться його уникнути але прийняти умови кредиторів, розбирався Інформатор.

Про яку реструктуризацію боргу йдеться і в чому помилка України?

Україна в серпні 2022 року домовилася про відстрочку на два роки погашення та виплат відсотків за 13 випусками суверенних єврооблігацій загальною номінальною вартістю $17,26 млрд та €2,25 млрд. Проте в червні 2024 року Україна не змогла домовитися з власниками облігацій про реструктуризацію боргу на 20 млрд. В МВФ заявили, що недосягнення згоди може привести Україну до дефолту.

Міністр фінансів України Сергій Марченко заявив, що переговори з утримувачами міжнародних облігацій триватимуть. Він очікує, що уряд досягне угоди до 1 серпня. Україна намагається переглянути свій борг, щоб зберегти доступ до міжнародних ринків і одночасно виконати вимоги МВФ щодо реструктуризації.

Марченко заявив, що економіка країни являє собою "крихку рівновагу", яка залежить від послідовної та суттєвої підтримки з боку партнерів.

"Своєчасна реструктуризація боргу - найважливіша частина цієї підтримки", - сказав він.

Про «своєчасність» реструктуризації боргу різко висловився економіст Олексій Кущ. Свою точку зору він висловив на  сторінці у Фейсбук. За його словами, інтерес до наших боргів значно впав, кредитори не ризикують грати в довгу.

«Реструктуризацію треба було проводити на перші стадії війни, коли шок від вторгнення РФ для кредиторів був максимальним і коли не було такого об’єму зовнішньої допомоги», - зауважив експерт.

Він додав, що позиція утримувачів єврооблігацій цілком зрозуміла.

«Ситуація на фронті стабілізувалася, США виділів 60 млрд доларів, ЄС – 50 млрд євро. Ще 50 млрд прийдуть за схемою прибутку від заблокованих російських активів. Так, не всі ці гроші прийдуть на валютний рахунок Мінфіну. Не всі ці гроші прийдуть в цьому і наступному році. Але це все – інформаційні приводи сказати нам – «у вас є гроші – платіть». А на заплатите – буде дефолт і МВФ призупинить програму кредитування», - приводить свої доводи Олексій Кущ.

Що пропонували інвестори і чому це погано для України?

Україна запропонувала обміняти наявний борг на п'ять суверенних облігацій з терміном погашення з 2034 по 2040 рік, а також на так званий державний контингентний борговий інструмент (SCDI), прив'язаний до показників податкових надходжень. Вартість цього інструменту буде визначена у 2027 році.

Інвестори просили надати інструменти, які від самого початку генеруватимуть стабільний грошовий потік, і нові облігації виплачуватимуть відсотки в символічному розмірі 1% протягом перших 18 місяців, до 3% у 2026 і 2027 роках, а потім до 6%, що загалом становитиме 700 мільйонів доларів. Ця пропозиція означала списання коштів у розмірі від 25 до 60% залежно від показників SCDI. Україна також запропонувала інвесторам варіант, що включає тільки звичайні облігації.

Інвестори висунули дві зустрічні пропозиції, обидві з яких передбачали номінальне скорочення на 20% і дозволяли потенційно повністю повернути концесії. Уряд заявив, що жодна з пропозицій інвесторів не відповідає вимогам МВФ.

Обидві пропозиції складалися з пакета інструментів двох типів - серії з двох облігацій з купоном понад 7%, а також "облігації на відновлення" зі змінними, ступінчастими виплатами. Що це означає для України – пояснив Олексій Кущ:

«Питання зниження процентної стави з кредиторами навіть не обговорювався. Так, на фоні ставки ФРС (Федеральна резервна система. – Ред.) у 5,5%, наша ставка по купону у 7% виглядає не такою вже й великою. Але на фоні війни та руйнувань – це 1,4 млрд доларів на рік на 20 млрд випуску єврооблігацій. І це багато. Або 700 млн дол. на рік у вигляді процентів при списанні 50% - для зруйнованої війною країни теж багато», - сказав він.

Висновків не зроблено: Україна хоче повторити ситуацію 2015 року

Олексій Кущ вважає, що Мінфін України знову хоче повторити трюк з ВВП-варантами 2015 року.

«Нагадаю, тоді нам списали 3,8 млрд дол., але замість них випустили ВВП-варанти – спеціальний фінансовий інструмент з нульовою номінальною вартістю, але з процентними виплатами на випадок зростання української економіки: зростання ВВП в діапазоні 3-4% - сплата кредиторам 15% від приросту, зростання ВВП більш ніж 4% - сплата 40% приросту. Своєрідний податок на економічне зростання. В таких умовах, чим бистріше зростає економіка, тим більше кредитори отримують коштів», - пояснив економіст.

Тепер, додав він, Мінфін пропонує кредиторам новий фінансовий інструмент по виплатам – цього разу з прив’язкою до податкових надходжень (цільовим показникам податкових надходжень, встановлених МВФ) і не раніше 2027 року.

«Тобто у нас в такому варіанті буде вже два блоку розвитку: з прив’язкою до темпів зростання і зборам податків. Обкладуть, як бика гранатами. Як говориться, після нас, хоч потоп», - зауважив з сарказмом Кущ.

Підписуйтесь на наш Telegram-канал, щоб не пропустити важливих новин. Підписатися на канал у Viber можна тут.

ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ:

• Україна не змогла домовитися з власниками облігацій про реструктуризацію боргу на 20 млрд: що трапилося
• ПриватБанк заблокував грошовий переказ у 1300 грн та вимагає фото з паспортом - як коментують ситуацію у фінустанові
• Фонд гарантування вкладів розширив перелік банків-агентів: хто доєднався і як отримати кошти
• НБУ спростив отримання кредитів на відновлення енергетики: що змінилося