Гривня впаде, а кредитів майже не буде: експерт пояснив, чим загрожує Україні дефолт

Міністерство фінансів України не змогло домовитися з закордонними інвесторами про відтермінування виплат за державними облігаціями в інвалюті на 20 млрд доларів. На запобігання технічного дефолту Мінфін має ще 1,5 місяця. Інформатор запитав у економіста та аудитора Михайла Крапивка про те, як дефолт за цими облігаціями може вплинути на економіку України та населення в цілому. На його думку, уряду складніше буде залучити фінансування з-за кордону, а населення може стикнутися з падінням курсу гривні.

17 червня стало відомо, що Мінфін не зміг домовитися з закордонними власниками українських державних облігацій про реструктуризацію боргу на 20 млрд дол. Власники облігацій відхилили пропозицію України знизити вартість валютних облігацій на 60% цього місяця. Угода, яка відтермінувала ці виплати внаслідок російського вторгнення в Україну, закінчується у серпні 2024 року. Відповідно якщо Мінфін не зможе домовитися за ці 1,5 місяця, на Україну чекатиме технічний дефолт.

За словами Михайла Крапивка, якщо уряд оголосить технічний дефолт, перш за все, це відобразиться на кредитному рейтингу країни. І дуже складно буде Мінфіну поширювати нові облігації. А облігаційні позики постійно йдуть та допомагають покривати бюджетні видатки. Також уряду буде складніше залучати з-за кордону кошти в кредит.

“Щоб ізолювали економіку України - це навряд чи. Але, я думаю, що суттєво це на економіку не вплине. Буде ускладнено отримання чергових грошей. Для населення технічний дефолт може призвести до послаблення курсу гривні. Враховуючи те, що це приватні інвестори, а не міжнародні фонди та організації, я вважаю, що якихось суттєвих змін не буде. Вчора з’явилася інформація про те, що Євросоюз створив аудиторський комітет, який буде засідати у Брюсселі та мати представника у Києві. І цей комітет буде слідкувати за тим, щоб європейське фінансування в Україні використовувалося за призначенням. Це свого роду сигнал недовіри до української влади з боку партнерів. Можливо, це теж зіграло свою роль у тому, що не дійшли згоди щодо реструктуризації боргу за облігаціями”, - говорить аудитор Михайло Крапивко.

Звідки взявся цей борг

Україна в серпні 2022 року домовилася про відстрочку на два роки погашення та виплат відсотків за 13 випусками суверенних єврооблігацій загальною номінальною вартістю 17,26 млрд дол. та 2,25 млрд євро, а також перегляду умов щодо ВВП-варантів. У строк до липня 2024 року підлягали погашенню три випуски єврооблігацій України на загальну суму понад 3 млрд дол.: 1 вересня 2022 року – на 912,35 млн дол., 1 вересня 2023-го – на 1 млрд 355,23 млн дол. і 1 лютого 2024 року – на 750 млн дол. Але їхнє погашення відтермінували до серпня 2024 року.

“Ці облігації мали бути погашені ще у період початку російської агресії у 2022 році. Тоді нам відтермінували погашення цих облігацій. А тепер інвестори хочуть стягнути кошти.

Скоріше за все, переговори продовжать. Будуть запропоновані нові умови реструктуризації боргу. Спробують знайти рішення”, - розповідає Михайло Крапивко.

Що пропонує Україна

Україна запропонувала обміняти наявний борг на п'ять суверенних облігацій з терміном погашення з 2034 по 2040 рік, а також на так званий державний контингентний борговий інструмент (SCDI), прив'язаний до показників податкових надходжень. Вартість цього інструменту буде визначена у 2027 році.

Інвестори просили надати інструменти, які від самого початку генеруватимуть стабільний грошовий потік, і нові облігації виплачуватимуть відсотки в символічному розмірі 1% протягом перших 18 місяців, до 3% у 2026 і 2027 роках, а потім до 6%, що загалом становитиме 700 мільйонів доларів. Ця пропозиція означала списання коштів у розмірі від 25 до 60% залежно від показників SCDI. Україна також запропонувала інвесторам варіант, що включає тільки звичайні облігації.

Інвестори висунули дві зустрічні пропозиції, обидві з яких передбачали номінальне скорочення на 20% і дозволяли потенційно повністю повернути концесії. Уряд заявив, що жодна з пропозицій інвесторів не відповідає вимогам МВФ. Україна також запропонувала виключити пункт про перехресний дефолт між її міжнародними облігаціями та ВВП-ордерами, які пов'язані з економічним зростанням і за якими вона винна інвесторам 2,6 мільярда доларів.

5 травня видання The Wall Street Journal випустило статтю, в якій стверджувалося, що західним інвесторам і кредиторам набридло відтерміновувати погашення боргів економіки України у зв'язку з війною. Київ можуть змусити платити відсоток за непогашеними єврооблігаціями вже з 2025 року. Йдеться про інвесторів, які володіють приблизно п'ятою частиною непогашених єврооблігацій України (орієнтовно на суму 20 млрд дол.). Вони хочуть, щоб Україна, яка отримає 60 млрд дол. допомоги від США та 50 млрд євро від ЄС, відновила виплати в обмін на списання частини боргу. До того ж ще 50 млрд дол. кредиту Україні хочуть виділити під заставу заарештованих російських активів на заході.

Україна може повторити трюк 2015 року

З початком повномасштабного вторгнення економіка України досить серйозно занурюється в борги. На кінець 2021 року державний і гарантований борг України становив 97,96 млрд дол. А вже на кінець 2022-го сума перевищила 111 млрд дол., 2023-го – понад 145 млрд дол.

За словами економіста Олексія Куща, запропоновані Україною облігації під 7% - це занадто дорого для зруйнованої війною країни. Це означатиме по 1,4 млрд дол. на рік відсотків за облігаціями на 20 млрд дол. Або 700 млн дол. на рік у вигляді процентів при списанні 50%. А от прив'язка повернення боргів до податкових надходжень бюджету призведе до значного підвищення податків в Україні. При цьому він наголошує, що Україна може повторити ситуацію 2015 року з ВВП-варантами:

«Нагадаю, тоді нам списали 3,8 млрд дол., але замість них випустили ВВП-варанти – спеціальний фінансовий інструмент з нульовою номінальною вартістю, але з процентними виплатами на випадок зростання української економіки: зростання ВВП в діапазоні 3-4% - сплата кредиторам 15% від приросту, зростання ВВП більш ніж 4% - сплата 40% приросту. Своєрідний податок на економічне зростання. В таких умовах, чим бистріше зростає економіка, тим більше кредитори отримують коштів», - пояснив економіст Олексій Кущ.