НБУ знизив облікову ставку до 13% - чому це добре для економіки України

НБУ вкотре знизив облікову ставку в Україні - на цей раз на 0,5%. Тепер вона на рівні 13%. Національний банк України тим самим створює більш сприятливі умови для відновлення економіки України та стримує інфляцію і забезпечує більш вигідні умови для кредитування. Водночас у Росії облікову ставку у грудні підвищили до 16%, а зараз через санкції США та Великобританії проти Московської біржі там злетів курс долара та євро в обмінниках.

Зниження облікової ставки позитивно відображається на кредитуванні населення та бізнесу. За даними директора департаменту роздрібного бізнесу ГЛОБУС БАНКУ Дмитра Замотаєва, протягом 2023 року, порівняно з 2022 роком, кількість споживчих кредитів збільшилася майже на 50%. А у 2024 році він очікує, що обсяги кредитування порівняно з минулим роком збільшаться у 1,5-2 рази та можуть вийти на довоєнний рівень. А це посилює конкуренцію між комерційними банками за споживачів.

«Зниження облікової ставки дозволяє банку залучати дешевший ресурс на ринку через відповідне зменшення ставок за депозитами. А це, зі свого боку, знижує вартість кредитів для бізнес-клієнтів», - пояснила членкиня правління Ощадбанку, відповідальна за направлення ММСБ Наталія Буткова-Вітвіцька.

З середини 2023 року спостерігалася тенденція до зростання кредитних портфелів бізнесу. Також збільшувалися обсяги роздрібного кредитування та іпотеки. При цьому до кінця року облікова ставка може знизитися ще на 1-2%. Це свідчить про пожвавлення економічної активності. Також, за даними НБУ, у січні-травні 2024 року податків до бюджету надійшло більше, ніж було заплановано. Також зниження облікової ставки дозволить трохи зменшити відсотки по облігаціях ОВДП та відповідно зменшаться видатки на обслуговування держборгу. Наприклад, у 2022 році НБУ викупив у Мінфіну ОВДП на 280 млрд грн, прив'язані до облікової ставки. 

За даними НБУ, наразі інфляція в Україні становить 4,4%. А чим менша інфляція, тим нижчою може бути облікова ставка. Це менше, ніж очікували у Нацбанку. За словами Андрія Пишного, на низький рівень інфляції вплинуло у т.ч. здешевлення сирих продуктів харчування завдяки сприятливим погодним умовам, високим тогорічними врожаям і переорієнтації окремих виробників на внутрішній ринок. Якщо в перший рік повномасштабної війни споживчі ціни зросли на 26,6%, то минулого року – на 5,1%.

Проте інфляція в Україні незначно зросте у найближчі місяці. Відповідно продукти та інші товари не будуть дорожчати суттєво. Її спричинять підвищення видатків бізнесу, підвищення зарплат, здорожчання електроенергії. Несприятливі також для рівня інфляції і фактори війни: потреба уряду суттєво збільшувати фінансування оборонної галузі та відновлювати й будувати об'єкти електроенергетики, російські удари по інфраструктурі, часткове блокування кордону з деякими країнами ЄС (здебільшого це польські фермери), міграція населення.

Ситуацію в Україні можна порівняти з тим, що робить Центробанк Росії на чолі з Ельвірою Набіулліною. Там навпаки облікова ставка підвищується. Востаннє її підвищили у грудні 2023 року та зараз вона становить 16% - найбільший показник з 2014 року. Якщо у вересні 2022 року облікова ставка в РФ становила 7,5%, то поступово вона зростала. Під кінець жовтня її підвищили до 15%. Наприкінці 2023 року інфляція в Росії була на рівні 7,5% та лише прискорювалася.

У лютому 2022 року курс долара у РФ становив десь 77 рублі за 1 долар. А після впровадження санкцій США та Великобританії проти Московської біржі усі угоди по долару та євро проходять за не біржовим курсом - зараз він може досягати і 125 рублів за долар (офіційний курс 88 рублів за долар). У банках населення не може отримати іноземну валюту, тому поспішає до обмінників. А акції російських державних банків почали дешевшати.

"Це буде як у 1995-1996 роках, до того як на ММВБ (колишня назва Московської біржі) стартували електронні валютні торги. Досить великий відкат назад", - попереджав наприкінці 2023 року про наслідки санкцій член правління Московської біржі Ігор Марич.

Що таке облікова ставка та як вона знижується в Україні

Облікова ставка - інструмент, що визначає відсоток, під який НБУ надає кредити комерційним банкам. А від цього залежить те, під який відсоток банки надаватимуть кредити населенню та бізнесу (він має бути дещо вищим за облікову ставку), а також прийматимуть депозити. Чим нижче облікова ставка - тим менші проценти по кредитах для населення та бізнесу, але також це знижує відсотки по депозитах. Відповідно після чергового зниження облікової ставки кредити можуть подешевшати на 0,5%, а депозити - на 0,25-0,5% залежно від строку.

Середньозважена ставка за позиками для бізнесу становить 16,7%. Це рівень "мирного" грудня 2019 року. Банки з іноземним капіталом вже пропонують бізнесу кредити за ставкою 14,5%.

А ось за ставками кредитних держпрограм формату "5−7−9" або "Е-Оселя" (якою вже скористувалися понад 10 тис. українських сімей) змін не відбудеться незалежно від того, яке рішення щодо ставки ухвалить НБУ. Ці програми не прив'язані до облікової ставки Нацбанку, а залежать від обсягів коштів, виділених державою для компенсацій різниці банкам ринкової ставки та ставки за такими договорами.

НБУ знижує облікову ставку, коли немає причин очікувати інфляції. Підвищення ж облікової ставки навпаки відбувається тоді, коли країна зазнає потрясінь, економіка регресує і є передумови інфляції. У червні 2022 року НБУ різко підвищив її з 10% одразу до 25% річних.

І на цьому рівні вона трималася до липня 2023 року. Потім НБУ знизив облікову ставку з 25% до 22%, а у вересні – до 20%. З 27 жовтня облікова ставка була на рівні 16%, а з 15 грудня сягала 15%. 

У січні 2024 року НБУ вирішив зберегти ставку на рівні 15%, а у березні знизив до 14,5%, у квітні - до 13,5%. 13 червня облікову ставку знизили до 13%. 

Нагадаємо, що з 1 грудня 2023 року НБУ скасував усі обмеження для банків та небанківських фінансових установ на продаж готівкової валюти населенню. На думку Андрія Пишного, на сьогодні Україна має стабільну банківську систему без значної потреби системи в капіталі. Зокрема, про сталість банківської системи свідчать такі фактори, як відновлення кредитування, приплив коштів до банків та висока ефективність банківського сектору.

Нові корисні кредитні програми від Уряду та НБУ

Як зазначив прем’єр-міністр Денис Шмигаль, кредити на енергообладнання, такі як сонячні панелі, накопичувачі електроенергії та когенераційні установки, надаватимуться за ставкою 13,5% (облікова ставка, тепер за ставкою 13%). При цьому заставою слугуватиме лише саме обладнання, що купується. Сума кредиту може складати до 2 млн грн.

Також у червні НБУ спростив процедуру отримання кредитів на відновлення енергетики. А українські  дрібні та середні фермери можуть отримати кредити до 1 млн грн у банках від Фонду часткового гарантування.