Поняті у кримінальному провадженні є формальністю чи необхідністю - роз'яснення юристки

В Україні для проведення деяких слідчих дій у кримінальному провадженні обов’язкову участь понятих. Вони мають посвідчити факт проведення слідчої дії, її ходу та результатів.  Разом з тим, у чинному КПК України їм майже не приділено уваги. Про це розповіла Інформатору юристка адвокатського об'єднання "Alertes" Юлія Пономаренко.

У п. 25 ч. 1 ст. 3 КПК України зазначено, що понятий відноситься до учасників кримінального провадження. Проте, в порівнянні з іншими учасниками, поняті не мають окремо передбачених для них прав та обов’язків, а отже не мають чіткого процесуального статусу.

"Щодо участі понятих у слідчих (розшукових) діях, то мова про це йде тільки в загальних нормах. Відповідно до ч. 7 ст. 223 КПК України слідчий, прокурор зобов’язаний запросити не менше двох незаінтересованих осіб (понятих) для пред’явлення особи, трупа чи речі для впізнання, огляду трупа, в тому числі пов’язаного з ексгумацією, слідчого експерименту, освідування особи. Винятками є випадки застосування безперервного відеозапису ходу проведення відповідної слідчої (розшукової) дії. Поняті можуть бути запрошені для участі в інших процесуальних діях, якщо слідчий чи прокурор вважатиме це за доцільне", - вказала адвокатка. 

Поряд із цим у статті передбачено, що обшук або огляд житла чи іншого володіння особи, обшук особи здійснюються з обов’язковою участю не менше двох понятих незалежно від застосування технічних засобів фіксування відповідної слідчої (розшукової) дії. Законопроєктом № 10206 від 02.11.2023 року запропонували внести ряд змін до КПК України, зокрема відмовитись від застарілого «інституту понятих» із його заміною обов’язковою відеофіксацією процесуальної дії.

Проте головне науково-експертне управління апарату ВРУ у своєму висновку на вищезазначений проєкт закону не погодилося з даною пропозицією та зазначило, що «участь понятих є гарантією правильного, безперервного сприйняття при провадженні слідчих дій обставин та актів, що мають значення для кримінального провадження, їх належного фіксування у процесуальних документах». Таким чином, існує чіткий поділ думок щодо необхідності існування інституту понятих у кримінальному провадженні. Одні висловлюють позицію за збереження цього інституту, мотивуючи це тим, що залучення понятих є запорукою від можливого порушення прав та інтересів особи правоохоронними органами та важливим засобом забезпечення правдивості зібраних доказів. Представники протилежної позиції вказують на те, що інститут понятих є застарілим та з розвитком технічних засобів фіксування інформації він втратив свою актуальність.

"На мою думку, при наявності постійної відеофіксації процесуальних дій цілком можливо відмовитися від даного інституту, адже участь понятих у кримінальному провадженні є швидше формальною, аніж реально здійснюваною функцією. На сьогодні інститут понятих зводиться лише до присутності цих учасників на слідчих діях та їх підписом у протоколі, але сама присутність понятих під час проведення слідчої дії не в змозі забезпечити дотримання процесуальної форми", - акцентувала юристка. 

Крім того, аналізуючи закордонний досвід функціонування даного інституту, можна говорити про те, що для провідних демократичних країн світу не притаманно залучення таких осіб. Наприклад, кримінальне процесуальне законодавство Англії та США не містить інституту понятих або його аналогу.

"Якщо ж залучення понятих і передбачається законодавством деяких з провідних країн, то лише у виняткових випадках для проведення процесуальних дій примусового характеру, що в більшості випадків пов’язані з вторгненням до житла особи (Франція та Німеччина). Тому цілком очевидно, що назріла необхідність переглянути і скасувати цей «рудимент» вітчизняного процесуального права", - резюмувала юристка. 

Офіс генпрокурора про розслідування воєнних злочинів

Генеральний прокурор Андрій Костін розповів про поточні результати роботи щодо розслідування воєнних злочинів та притягнення винних до відповідальності. Станом на 28 березня задокументовано понад 124 тисячі воєнних злочинів, які призвели до пошкодження або руйнування понад 150 тисяч цивільних обʼєктів. Це житлові будинки, критична інфраструктура, обʼєкти енергетики, школи, садочки, лікарні, культурні та релігійні заклади. При цьому частина території України залишається тимчасово окупованою, тому осягнути реальні наслідки дій ворога на цей час неможливо. Україна першою у світі розслідує злочини проти довкілля та кібератаки як воєнні злочини.

Задля ефективного розслідування створили 9 спеціалізованих підрозділів щодо розслідування воєнних злочинів у прифронтових регіонах, також працюють підрозділи щодо злочинів сексуального насильства, пов'язаного з конфліктом та воєнних злочинів проти довкілля. Паралельно з цим розбудовується система підтримки для потерпілих і свідків злочинів рф. Вже встановлено та повідомлено про підозру 540 представникам рф, з яких 24 у порядку очного провадження. Справи щодо 365 осіб передали до суду, ще 102 - отримали вироки.

Підписуйтесь на наш Telegram-канал, щоб не пропустити важливих новин. За новинами в режимі онлайн прямо в месенджері слідкуйте на нашому Telegram-каналі Інформатор Live. Підписатися на канал у Viber можна тут.