МВФ та Національний банк України червоними прапорцями розмахують перед урядом та кажуть, що програму державної підтримки потрібно переглядати. Головна проблема – велике навантаження на бюджет, коли субсидіювання бізнесу коштує державі занадто дорого.
За час дії державної програми підтримки «Доступні кредити 5-7-9%» її масштаб перевищив можливості держбюджету, через що виник значний борг перед банками. Чому це сталося? За програмою держава компенсує частину ринкової ставки кредиту, а підприємець платить лише 5, 7 або 9% річних. На початку 2024 року борг держави за компенсаціями перед банками перевищував 7 млрд грн. У червні заборгованість скоротилася до 5.8 млрд грн. Попри проблеми, переходити на ринкові умови не вигідно ні бізнесу, ні банкам. Про це йдеться у звіті НБУ про фінансову стабільність, який було схвалено 18 червня 2024 року.
Програма доступних кредитів для бізнесу дуже допомогла врятувати економіку на початку повномасштабного вторгнення. Однак її масштаб перевищив можливості держави. Протягом 2022–2023 років уряд 16 разів вносив зміни до програми, переважно підвищував кредитні ліміти та розширював перелік напрямів кредитування.
За даними регулятора, кількість пільгових позик для бізнесу від початку повномасштабного вторгнення зросла більш ніж удвічі і становила 129 млрд грн на початку червня 2024 року.
Державну підтримку можна було отримати незалежно від реальної потреби в допомозі.
Інша сторона медалі – це борги держави перед банками. На початку 2024 року борг перед банками перевищував 7 млрд грн. На початку червня цього року заборгованість скоротилася до 5.8 млрд грн. Загалом, держава в середньому сплачувала банкам 14.4% річних за кожну гривню наданих кредитів.
«Вартість кредитів для клієнтів зберігалася вкрай низькою навіть у період, коли ринкові ставки зростали. Тож програма ставала дедалі дорожчою для держави, - йдеться у висновках НБУ.
Для виправлення ситуації уряд обмежив розмір кредитів на поповнення обігових коштів та знизив маржу банків – учасників програми. Однак в НБУ вважають, що запроваджених змін недостатньо для збалансування потреб програми із запланованим на неї бюджетом.
Через борги держави перед банками, ті не поспішають кредитувати за програмою, а бізнес не прагне укладати угоди поза нею, сподіваючись скористатись її пільговими умовами.
«Як наслідок, укладення нових угод та пролонгація старих призупинилися, кредитування сповільнилося», - повідомили у Нацбанку.
Ще з початку дії програми пільгового кредитування, банкам було простіше знайти клієнтів за програмою, ніж поза нею, через низьку вартість позик. А бізнес найчастіше обирав ті банки, які швидше ухвалювали позитивні рішення.
Щоб досягти бажаної швидкості, банки економили час на перевірці спроможності клієнтів повертати борги. При цьому, частка непрацюючих кредитів за програмою «5-7-9» за період повномасштабної війни зросла із менше 1% до 8%. У компаній, які брали позики без допомоги держави, цей показник був вищим.
Наразі, за даними НБУ, близько 6% кредитів за пільговим кредитуванням – це борги збиткових компаній. Їх позики поки що не визнані як непрацюючі, й це вигідно банкам, які отримують компенсацію процентів.
«Дуже низькі або нульові компенсаційні ставки за кредитами в межах програми та право пролонгації основної суми дають змогу досить довго маскувати неплатоспроможність низки клієнтів, - йдеться у висновках НБУ. - Тому подекуди фінустанови зацікавлені не визнавати кредит проблемним якнайдовше».
Якщо казати про те, як програма вплинула на бізнес, то в НБУ підрахували: компанії отримують більше чистого прибутку коштом державної субсидії. Проте для вражаючого результату цього недостатньо.
«За підсумками 2023 року програма охопила компанії, які формують близько 13% сукупної виручки усіх підприємств. Як свідчить аналіз фінансової звітності за 2022–2023 роки, основний ефект програми для позичальників – зростання чистих прибутків завдяки економії на фінансових витратах», - йдеться у висновках регулятора.
В НБУ вважають, що для подальшого вдосконалення програми, необхідні такі кроки:
поступово зосередитися переважно на інвестиційних проєктах;
кредити на поповнення обігових коштів надавати лише окремим категоріям клієнтів: наприклад,
Нагадаємо, що у серпні 2023 року стало відомо - МВФ переймається програмою «5-7-9» та вважає, що Україна зрештою може з нею не впоратися.
«Якщо у 2020-му через програму видавалося 5% всіх нових кредитів, то зараз це понад 26%, – пояснював в інтервʼю Forbes заступник директора-розпорядника МВФ від України Владислав Рашкован. – Тобто кожен четвертий кредит субсидується державою, це нездорово та дорого для держави».
Торік питання «5-7-9» стало одним маяків для подальших переглядів програми підтримки України.
Інформатор писав, що бізнесу обмежать доступ до програми кредитування «5-7-9%».
Підписуйтесь на наш Telegram-канал, щоб не пропустити важливих новин. За новинами в режимі онлайн прямо в месенджері слідкуйте на нашому Telegram-каналі Інформатор Live. Підписатися на канал у Viber можна тут.