Чи зможуть жінки замінити чоловіків на будівництві, пояснив експерт
В Українській асоціації девелоперів наголошують на тому, що потрібно залучати більше жінок на будівництво - не тільки на "робочі" професії, але й у керівні кадри. Це пов'язано з браком людей, у т.ч. через мобілізацію
В Українській асоціації девелоперів наголошують на тому, що необхідно залучати якомога більше жінок у процесах будівництва. Причому мова не лише про робочі спеціальності, але й про керівну ланку - менеджерів, інженерів, архітекторів. Залучення нових співробітниць на професії, які здебільшого вважають чоловічими, дозволить розв'язати проблему з дефіцитом кадрів на будівництві та відповідно для участі у відбудові країни.
За даними Державної служби зайнятості, у 2023 році побільшало жінок на будівництві. Вони склали 38% від усіх, хто працює у цій галузі та був влаштований минулого року через Службу зайнятості: протягом року на будівництво влаштувалося 1,2 тис. жінок. У добувній промисловості протягом 2023 року знайшли роботу також 1,2 тисячі жінок, що становить 49% від усіх працевлаштованих. У 2021 році показник був на рівні 27%.
"У зв’язку із призовом чоловіків на військову службу виникають певні труднощі з укомплектуванням вакансій за професіями, на які традиційно більше працевлаштовувалися чоловіки (будівельники, електрогазозварники, слюсарі, електромонтери, водії тощо)", – повідомили у Службі зайнятості.
На думку членів Української асоціації девелоперів, яку озвучує її голова правління Євген Фаворов, має змінюватися політика щодо гендерних стереотипів: потрібно заохочувати жінок опановувати традиційно чоловічі професії на будівництві. Зараз жінки часто виконують оздоблювальні роботи, оперують технікою, працюють електриками тощо. Потрібні спеціалізовані навчальні програми та система мотивації, які дозволять ще активніше залучати їх як до робочих спеціальностей, так і до найбільш висококваліфікованої роботи.
В Асоціації наголошують, що нестача робочих рук – це згаяний час та дарма витрачені кошти. Відбувається вона в першу чергу через мобілізацію. Замінити мобілізований персонал генпідрядників, ті бригади, які безпосередньо залучені в будівельних роботах, стало значно довше і складніше. Все залежить від тих умов, які роботодавці готові запропонувати представникам робочих спеціальностей, конкуруючи за них передусім рівнем оплати праці. Але чим більша кваліфікація необхідного спеціаліста, тим важче його знайти: бетонники, оператори будівельної техніки тощо стали на вагу золота.
Набагато складніша ситуація в іншій категорії дефіцитних спеціалістів – це персонал девелоперів: менеджери, інженери, проєктувальники, архітектори, спеціалісти з технічного нагляду. Таких кадрів через трудову еміграцію бракувало ще навіть до початку повномасштабного вторгнення. Ці професії опановуються довгими роками, і в них значно більшу роль відіграє досвід. Втрата подібних висококваліфікованих спеціалістів сильно позначається на будівельних процесах, а заповнити такі вакансії неймовірно важко.
Ще одна з проблем - це те, що будівельні професії не популярні серед молоді. Відповідно зростає середній вік залучених робітників та робітниць. Наявні навчальні програми, що викладаються освітніми закладами, мають більше відповідати нагальним потребам ринку в компетенціях, враховувати нові тенденції у зміні підходів до прикладних процесів, давати більше практичних навичок з урахуванням досвіду роботодавців – девелоперських та будівельних компаній.
Як зазначав у розмові з Інформатором президент Всеукраїнської спілки виробників будматеріалів Костянтин Салій, приблизно 205 тисяч людей до повномасштабної війни працювали на будівельну галузь. Це і будівельники, і працівники кар’єрів та самих заводів. Вже понад 30% з них на фронті. Там є й жінки (інженерно-технічний персонал, бухгалтери - тобто адміністративні посади). Середній бетонний завод, якщо мав від 245 співробітників, зараз може мати й по 45 людей.
У сфері виготовлення будівельних матеріалів мобілізація забрала людей, які працювали на кранах портальних, в автомобільній сфері (логістика), та мали цікаві військові спеціальності. Часто залишаються на заводах або ті, у кого є підстави для відстрочки (хворі родичі, інвалідність тощо), або люди у віці за 60 років. Звичайно, що вони бетонні блоки руками ворочати не можуть. Або працюють жінки. Також багато чоловіків, які працювали на виробництві будматеріалів, розрахувалися, звільнилися та поїхали додому (перш за все, мова про мешканців західних областей та Житомирщини, які працювали у столиці, на Київщині та у центральних регіонах) - через страх мобілізації.
Для порівняння. У Великобританії жінки становлять менше ніж 13% будівельників. Одне опитування, проведене британською фірмою, показало, що дуже мала кількість дівчат розглядає можливість роботи в будівельній галузі. Втім, в окремих невеликих містах доля жінок на будівництві може доходити до 40% (та 60% серед тих, хто керує важкою будівельною технікою). А нижче відео 10-річної давнини Київміськбуду про роботу жінок на зведенні багатоповерхівок:
Через війну проблеми сфери будівництва погіршуються
Сьогодні девелопери більше зосереджені на завершенні раніше розпочатих об’єктів і менш активно стартують з новими. У 2022 році кількість квартир в нових проєктах впала на 41%, у 2023-му їх число зменшилося ще на 45,7% – такі дані Держстату. Протягом кількох наступних років кількість пропозицій на ринку нової нерухомості буде скорочуватися. Це істотно вплине на доступність житла в країні: вартість матеріалів, логістики, електроенергії, оплата праці в умовах кадрової кризи обов’язково позначаться на ринковій вартості квадратного метра.
Як наголошують в Українській асоціації девелоперів, дефіцит кадрів (у т.ч. через мобілізацію) вже істотно впливає на строки реалізації будівельних проєктів. Якщо дефіцит продовжиться в тому ж темпі, в майбутньому ми ризикуємо отримати майже повну зупинку будпроєктів. А це призведе до поглиблення житлової кризи.
Через нестабільність у постачанні електроенергії на будмайданчики втрачається не тільки час, а й гроші. Кожна година, коли певні роботи зупиняються через відключення – це безрезультатно витрачені кошти: на зарплатню персоналу, оренду техніки та обладнання тощо. Відповідно, блекаути збільшують собівартість будівництва, яка і без того неухильно зростає. Через що страждають звичайні українці – нове житло для них стає ще дорожчим.
Підписуйтесь на наш Telegram-канал, щоб не пропустити важливих новин. Підписатися на канал у Viber можна тут.
